Вісник Маріупольського державного університету. Сер. : Економіка. – 2022. – Вип. 24.
Шлапак Алла Василівна доктор економічних наук, доцент, професор кафедри міжнародного обліку і аудиту,
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
E-mail: [email protected]
ORCID: 0000-0001-8697-7039
Міжнародна координація макропруденційної політики як інструмент фінансової інтеграції
Анотація У статті здійснено комплексний аналіз проблеми міжнародного макропруденційного регулювання з позицій вигід та загроз, продукованих для національних економік в процесі його реалізації. Базуючись на припущенні, що при неузгодженій розробці політики регулюючий орган кожної країни самостійно вдається до вибору інструментів політики з метою мінімізації власних політичних втрат або максимізації добробуту населення, приймаючи за даність можливість аналогічного довільного вибору макропруденційних інструментів регуляторами інших країн, було встановлено, що така політика, як правило, не повною мірою враховує транскордонні вторинні ефекти, тобто реальні та фінансові зовнішні ефекти, викликані внутрішніми потрясіннями, або наслідки запроваджених заходів національної політики у відповідь на ці потрясіння. Доведено, що в разі, якщо регулюючі органи координують свій вибір, спільно визначаючи налаштування інструментів з метою мінімізації політичних втрат або максимізації національного добробуту, то вторинні ефекти політики, з якими стикається кожен із них, будуть інтерналізованими. Це дозволило встановити, що теоретично міжнародна координація макропруденційної політики спроможна домогтися зниження політичних втрат або сприяти підвищенню суспільного добробуту. Як внутрішня макропруденційна політика, так і пруденційний контроль за рухом капіталу продукують спіловер-ефекти у міжнародних масштабах, що може призвести до «війн капіталу», в основі яких — перегони зі зниження відсоткових ставок. Запропоновано підвищити дієвість координації макропруденційного регулювання шляхом створення макропруденційних інструментів, які діятимуть із урахуванням класу активів, а не резидентності капіталу. Це дозволить надати макропруденційній політиці функцій запобіжника із перегріву ринку та оптимального перерозподілювача капіталу, хоча таке рішення і супроводжуватиметься зниженням автономії центральних банків.
Ключові слова: макропруденційна політика, міжнародна економічна політика, міжнародні потоки капіталів, фінансова інтеграція, міжнародна координація політики, глобальна нестабільність, регуляторні війни; macroprudential policy, international economic policy, international capital flows, financial integration, international policy coordination, global instability, regulatory wars
Бібліографічний список
Панченко, В. Г., 2017. Фінансовий неопротекціонізм як інструмент реалізації економічних інтересів держави. Бізнес-навігатор, 4–1 (43), c. 35–39.
Резнікова, Н. В., Панченко, В. Г. та Іващенко, О. А., 2021a. Від ревізії економічної теорії до ревізії економічної політики: пастки нового макроекономічного консенсусу. Економіка України, 3 (712), с. 19–40.
Резнікова, Н. В., Панченко, В. Г. та Іващенко, О. А., 2021b. Від синтезу економічних теорій до політичного консенсусу: монетарно-фіскальні дилеми макроекономічної стабілізації в умовах коронакризи. Економіка України, 4(713), с. 21–44.
Bordo, M. D. and McCauley, R. N., 2019. Triffin: Dilemma or Myth? IMF Economic Review, 67, pp. 824–851.
Bulatova, O. V. and Panchenko, V. G., 2018. Neo-protectionism as a challenge to the liberal regulation. Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Економіка, 16, c. 86–93.
Carlberg, M., 2015. International Monetary Policy Coordination. Heidelberg: Springer Berlin.
Clement, P., 2010. The term ‘macroprudential’: origins and evolution. BIS Quarterly Review. [online] Available at: <https://www.bis.org/publ/qtrpdf/r_qt1003h.pdf> (Accessed 12 September 2022).
Conceição, O.A.C. and Filho, F.F., 2001. A noção de incerteza nos pós-keynesianos e institucionalistas: uma conciliação possível? Nova Economia, 11 (1), pp. 99-122.
Dell’Ariccia, G. and Marquez, R., 2006. Competition among regulators and credit market integration. Journal of Financial Economics, 79, pp .401–430.
Samuels, W.J., 2007. The Legal-Economic Nexus: Fundamental Processes. New York: Taylor & Francis.
Sims, C., 1980. Macroeconomics and Reality. Econometrica, 48 (1), pp. 1–48.
Triffin, R., 1978. Gold and the Dollar Crisis: Yesterday and Tomorrow. [online] Available at: <https://ies.princeton.edu/pdf/E132.pdf> (Accessed 12 September 2022).
Woodford, M., 1999. Revolution and evolution in twentieth century macroeconomics. [online] Available at: <http://www.columbia.edu/~mw2230/macro20C.pdf> (Accessed 12 September 2022).
Цитування
ДСТУ ГОСТ 7.1-2006
Шлапак А. В. Міжнародна координація макропруденційної політики як інструмент фінансової інтеграції / А. В. Шлапак // Вісник Маріупольського державного університету. Сер. : Економіка. – 2022. – Вип. 24. – С. 5–13.
Harvard Referencing Style
Shlapak, A. V., 2022. Mizhnarodna koordynatsiia makroprudentsiinoi polityky yak instrument finansovoi intehratsii [International coordination of macroprudential policy as a tool of financial integration]. Vìsnik Marìupolʹsʹkogo deržavnogo unìversitetu. Serìâ: Ekonomìka, 24, pp. 5–13.
EN
