Вісник Маріупольського державного університету. Сер. : Економіка. – 2022. – Вип. 23.
Шлапак Алла Василівна доктор економічних наук, доцент, професор кафедри міжнародного обліку і аудиту,
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
E-mail: [email protected]
ORCID: 0000-0001-8697-7039
Глобальні фінансові цикли і проблема регулювання міжнародних потоків капіталу: роль банків і макропруденційної політики у протидії кризам
Анотація Загострення кризових процесів у світовій фінансовій системі продукує запит на пошук інструментів усунення системного ризику глобальної нестабільності, що виникає насамперед через взаємодію між глобальним фінансовим циклом, ключовими глобальними факторами (глобальний ризик та монетарна політика в основних економіках) та транскордонною діяльністю банків. Ситуація у грошово-кредитній та фінансовій сферах країн з великими відкритими економіками здійснює потужний вплив на економічну кон’юнктуру, загострюючи асиметрії взаємодії в глобальних масштабах, що актуалізує перед макропруденційними органами країн з малими відкритими економіками необхідність вжиття превентивних заходів для збереження внутрішньої рівноваги від руйнівних наслідків кризових процесів в ключових економіках світу. У статті здійснено комплексний аналіз підходів до обґрунтування каналів взаємовпливу внутрішнього фінансового циклу, глобального фінансового циклу і макропруденційної політики, а також оцінка потенціалу останньої у згладжуванні проциклічних процесів із метою стимулювання економічного зростання. Визначено взаємозалежність глобальних банків від динаміки глобального фінансового циклу і навпаки, адже глобальні банки визначають специфіку проявів останнього, з огляду на спосіб, в який вони керують своєю ліквідністю у глобальному масштабі, тим самим сприяючи міжнародній трансмісії шоків. Встановлено, що існування внутрішнього ринку капіталу для глобальних банків загострює міжнародне поширення внутрішніх потрясінь ліквідності через ефект стратегічної взаємодоповнюваності, який виникає в результаті стратегічної взаємодії між банками, іншими фінансовими установами та агентами, які можуть посилювати системну вразливість під час підйомів і під час спадів внаслідок посилення конкуренції між банками. Виявлено, що вплив глобального фінансового циклу на внутрішнє фінансове середовище банків та фінансових установ через механізми зовнішніх зобов’язань національних банків та визначення вартості фінансування, відбивається на доступності запозичень для компаній та домогосподарств. Це означає, що економіка країн із малою відкритою економікою більш вразлива до зовнішніх потрясінь та знаходиться під впливом умов фінансування, що визначаються у світових фінансових центрах. За цих умов динаміка глобальної ліквідності обмежує ефективність національної грошово-кредитної політики, а відтак затребуваність дієвої міжнародної координації макропруденційної політики набуває ще більшої нагальності. Необхідність перегляду грошово-кредитної політики з міркувань підвищення її спроможності нівелювати ризики фінансової нестабільності залежать від: (1) ефективності макропруденційної політики (наприклад, здатності управляти фінансовим циклом); (2) внеску грошово-кредитної політики (включаючи її традиційні та нетрадиційні інструменти) у загострення фінансової нестабільності; (3) ступеня незалежності грошово-кредитної політики, особливо під час кризи.
Ключові слова: глобальний фінансовий цикл, глобальні банки, фінансова система, міжнародні потоки капіталів, макропруденційна політика, грошово-кредитна політика, системний ризик, країни з великими і малими відкритими економіками
Бібліографічний список
Резнікова, Н. В., Панченко, В. Г. та Іващенко, О. А., 2021a. Від ревізії економічної теорії до ревізії економічної політики: пастки нового макроекономічного консенсусу. Економіка України, 3 (712), с. 19–40.
Резнікова, Н. В., Панченко, В. Г. та Іващенко, О. А., 2021b. Від синтезу економічних теорій до політичного консенсусу: монетарно-фіскальні дилеми макроекономічної стабілізації в умовах коронакризи. Економіка України, 4 (713), с. 21–44.
Aldasoro, I., Caparusso, J. and Chen, Y., 2022. Global banks’ local presence: a new lens. BIS Quarterly Review [online], March, рр. 31–43 Available at: <https://www.bis.org/publ/qtrpdf/r_qt2203d.pdf> (Accessed 25 March 2022).
Bekaert, G. and Popov, A., 2012. On the link between the volatility and skewness of growth. NBER Working Papers, 18556, November 2012. [online] Available at: <https://www.nber.org/papers/w18556> (Accessed 25 March 2022).
Berger, A., DeYoung, R., Flannery, M., Lee, D. and Oztekin, O., 2008. How Do Large Banking Organizations Manage Their Capital Ratios? Journal of Financial Services Research, 34 (2–3), pp. 123–149.
Borio, C. and Zhu, H., 2012. Capital Regulation, Risk-taking and Monetary Policy: A Missing Link in the Transmission Mechanism. Journal of Financial Stability, 8 (4), pp. 236–251.
Bruno, V. and Shin, H. S., 2015. Capital flows and the risk-taking channel of monetary policy. Journal of Monetary Economics, 71, pp. 119–132.
Bulatova, O.and Marena, T., 2019. World Banking System: Post-Crisis Recovery? Journal of European Economy, 18 (3), pp. 321–337.
Caballero, R. and Krishnamurthy, A., 2009. Global imbalances and financial fragility. American Economic Review, 99 (2), pp. 584–588.
Claessens, S., Ghosh, S. and Mihet, R., 2013. Macro-prudential policies to mitigate financial system vulnerabilities. Journal of International Money and Finance, 39, pp. 153–185.
Duca, J., Muellbauer, J. and Murphy, A., 2010. Housing Markets and the Financial Crisis of 2007–2009: Lessons for the Future. [online] Available at: <https://eprints.lse.ac.uk/33613/1/sercdp0049.pdf> (Accessed 25 March 2022).
Eichengreen, B., 2010. Exorbitant Privilege. The Rise and Fall of the Dollar and the Future of the International Monetary System. Oxford: Oxford University Press.
Eller, M., Huber, F. and Schuberth, H., 2018. How important are global factors for understanding the dynamics of international capital flows? [online] Available at: <https://www.econstor.eu/bitstream/10419/201670/1/WP_18_02.pdf> (Accessed 25 March 2022).
Hirata, H., Kose, A. M., Otrok, C. and Terrones, M. E., 2013. Global House Price Fluctuations: Synchronization and Determinants. [online] Available at: <https://www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2013/wp1338.pdf> (Accessed 25 March 2022).
Obstfeld, M., Ostry, J. D. and Qureshi, M. S., 2018. Global Financial Cycles and the Exchange Rate Regime: A Perspective from Emerging Markets. AEA Papers and Proceedings, 108, pp. 499–504.
Tenreyro, S., and Thwaites G., 2016, Pushing on a String: US Monetary Policy Is Less Powerful in Recessions. American Economic Journal: Macroeconomics, 8 (4), pp. 43–74.
Цитування
ДСТУ ГОСТ 7.1-2006
Шлапак А. В. Глобальні фінансові цикли і проблема регулювання міжнародних потоків капіталу: роль банків і макропруденційної політики у протидії кризам / А. В. Шлапак // Вісник Маріупольського державного університету. Сер. : Економіка. – 2022. – Вип. 23. – С. 109–119.
Harvard Referencing Style
Shlapak, A. V., 2022. Hlobalni finansovi tsykly i problema rehuliuvannia mizhnarodnykh potokiv kapitalu: rol bankiv i makroprudentsiinoi polityky u protydii kryzam [Global financial cycles and the problem of regulation of international capital flows: the role of banks and macroprudence policy in responding to crises]. Vìsnik Marìupolʹsʹkogo deržavnogo unìversitetu. Serìâ: Ekonomìka, 23, pp. 109–119.
EN
